Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлупити

Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє. Черниг. у.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Назу́ти Cм. назувати.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату. Гол. III. 393.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.