Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утулятися

Утулятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утулитися, -люся, -лишся, гл. Вмѣщаться, вмѣститься, помѣститься. Така мала хата, що вся сем'я насилу втулилася.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУЛЯТИСЯ"
Варка, -ки, ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа).
Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Плуг, -га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. плужок. Маркев. 49.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. І. 39.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.