Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утулятися

Утулятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утулитися, -люся, -лишся, гл. Вмѣщаться, вмѣститься, помѣститься. Така мала хата, що вся сем'я насилу втулилася.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУЛЯТИСЯ"
А́нгельський и а́нгольський, -а, -е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя. Лохв. у.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Сувора, -ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. І. 30.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Шейк. Ум. таргани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.