Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окописько

Окописько, -ка
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОПИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОПИСЬКО"
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
На́рістка ж. Телка. Екатер. у.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів. Екатер. у.
Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОПИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.