Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярниця

Ярниця, -ці, ж. = ярина. Як я (дощ) перейду три рази на ярь.... возрадуються жита, пшениці, жита, пшениці і всі ярниці. Гол. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 543.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРНИЦЯ"
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько. Гол. І. 126.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.