Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Треба його ув-осени опеньгати.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.
