Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Дати березової каші. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ум. галунець, галунчик.
Жва́во нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Дивиться жваво. Ум. жвавенько, жвавесенько.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє.
Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Витратив вм сі феника.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче.
