Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярмо

Ярмо, -ма, с. 1) Ярмо. Kolb. І. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: чашовина, нижняя подъ шеей — підгірля, соединяютъ ихъ двѣ снізки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами; къ чашовині посредствомъ приво́ю прикрѣпляется дереревянное плетеное кольцо — каблучка, надѣвающееся на дышло. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. чашовина посрединѣ подбивается желѣзной підковою, а підгірля называется также підшийок; снізки прикрѣпляются къ чашовині наверху затягачами или заволічками, кожанымъ или веревочнымъ, иногда же вмѣсто затягача въ снізок продѣвается кіло́чок; каблучка къ дышлу прикрѣпляется притикою. Рудч. Чп. 250. Гуцульскія названія: чашовина = плече, підгірля = підгорниця, снізок = смик, занози = занізки, каблучка = живець (желѣзное кольцо) или ро́скрут (изъ паренаго дерева); живець къ дышлу (тяж) прикрѣпленъ прити́качем. Шух. І. 165. Прикрѣпить ярмо къ дышлу — ярмо́ нарвати. Рудч. Чп. 97. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Іти неначе у ярмо — крайне неохотно итти. Ном. № 5095. 2) Ключица. Вх. Уг. 278. 3) Иго. Роскувать козак сестру свою не хоче, сам не соромиться конать в ярмі у ляха.... Шевч. 160. Ум. яре́мце. АД. І. 53. На них (волах) яремці все тисові. Гол. II. 17. Cм. еще єрмо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМО"
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. ІІ. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Сидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.
Снідальниця, -ці, ж. Завтракающая. снідальницями называются въ свад. обрядѣ дѣвушки и женщины, приходящія въ понедѣльникъ изъ бывшаго дома новобрачной въ ея новое жилище завтракать. Грин. III. 447.
Сплямувати, -му́ю, -єш, гл. Запятнать. Колій і Палій у дорогих, сплямованих кровю жупанах. К. ЦН. 278. Также переносно: запятнать. Г. Барв. 239. Оце ж її збезчещено, сплямовано. К Бай. 114.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.