Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярмо

Ярмо, -ма, с. 1) Ярмо. Kolb. І. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: чашовина, нижняя подъ шеей — підгірля, соединяютъ ихъ двѣ снізки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами; къ чашовині посредствомъ приво́ю прикрѣпляется дереревянное плетеное кольцо — каблучка, надѣвающееся на дышло. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. чашовина посрединѣ подбивается желѣзной підковою, а підгірля называется также підшийок; снізки прикрѣпляются къ чашовині наверху затягачами или заволічками, кожанымъ или веревочнымъ, иногда же вмѣсто затягача въ снізок продѣвается кіло́чок; каблучка къ дышлу прикрѣпляется притикою. Рудч. Чп. 250. Гуцульскія названія: чашовина = плече, підгірля = підгорниця, снізок = смик, занози = занізки, каблучка = живець (желѣзное кольцо) или ро́скрут (изъ паренаго дерева); живець къ дышлу (тяж) прикрѣпленъ прити́качем. Шух. І. 165. Прикрѣпить ярмо къ дышлу — ярмо́ нарвати. Рудч. Чп. 97. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Іти неначе у ярмо — крайне неохотно итти. Ном. № 5095. 2) Ключица. Вх. Уг. 278. 3) Иго. Роскувать козак сестру свою не хоче, сам не соромиться конать в ярмі у ляха.... Шевч. 160. Ум. яре́мце. АД. І. 53. На них (волах) яремці все тисові. Гол. II. 17. Cм. еще єрмо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМО"
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. К. Іов. 12. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. Левиц. І. L 143. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця. Левиц. І. 348.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Передсудній, -я, -є. Бывающій во время передъ судомъ, до суда; о времени: протекающій передъ судомъ. Страшна се була година, мов передсудня. Г. Барв. 467.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.