Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Портить.
2) Бранить, порицать.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Невже нар. Неужели.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи.
