Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татарчин

Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЧИН"
Бачущий, -а, -е. = бачучий Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Черевина, -ни, ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.