Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Боронення, -ня, с.
1) Защита.
2) Запрещеніе.
3) Обработка бороною.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. День забілів. І. 100).
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Напра́вити Cм. направляти.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом.
Хупор, -ра, м. Бугоръ.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті.
