Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторище

Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Доо́чне нар. Лично, самолично. Полт. г.
Затону́ти, -ну́, -неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.