хутрувати
Хутрувати, -рую, -єш, гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2) — піч. Обмазывать глиной печь. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. 3) — двері. Вставлять косяки дверные. 4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Том 4, ст. 421.