Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну!
Вербина, -ни, ж.
1) Одно вербовое дерево. Не стій, вербино, роскидайся.
2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Ум. вербинка.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный.
2) Переплетенный.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти Роспросторимося, брате, від моря до моря.
