Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянин

Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. ІІ. 283.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.