Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хилитися

Хилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2)під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі. К. ПС. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛИТИСЯ"
Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Камратисько, -ка, м. = камрат (ув.). А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся. Гол.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.