Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.
