Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня.
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Кляння, -ня, с. Брань.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. 2) Galium Aparine.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав.
