Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту.
2) коритна жаба = коритнячка.
Плигом нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Рабство, -ва, с. Рабство. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй.
