Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

характерник

Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАКТЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАКТЕРНИК"
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Нагуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Нагуляться; наиграться; накутить. От нагулялись і полягали спать усі. Рудч. Ск. II. 152. Не нагулялось мені, дівчині. Н. п.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАКТЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.