Боркання, -ня, с.
1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ).
2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Заревіло, загреміло, застугоніла земля.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный.
2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував.
3) Пристальный. Пильний погляд.
4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный.
2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи.
