Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харапутно

Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУТНО"
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч! Харьк. у.
Казковий, -а, -е. Сказочный. Желех. Кулишъ.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Прийдячка, -ки, ж. То-же, что и приблуда (о женщинѣ). Конст. у.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАПУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.