Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Загне́сти, -нету, -теш, гл. — тісто. Замѣсить тѣсто.
Защедрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку. А я тобі защедрую.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Перецвіркотати, -чу́, -ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
