Відставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відставити, -влю, -виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Гречка вутла — боїться морозу. Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. Cм. утлий.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій.
Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Ум. задира́чка.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня!
Повороз, -зу, м. = поворозка.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти.
