Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Ді́готь, -гтю, м. Деготь. Лучче пропить, ніж дігтю купить.
Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села.
Мацну́ти Cм. мацати.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати.
Фантастичність, -ности, ж. Фантастическое.
Чорнісінько нар. Чернехонько.
