Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчити

Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИ"
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Гугни́во нар. = Гугняво.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Притриматися Cм. притримуватися.
Свобідний, -а, -е. Свободный.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь. Левиц. Пов. 192.
Умкнути Cм. умикати.
Учіння, -ня, с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.