Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчинонько

Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИНОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИНОНЬКО"
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
ЗостатиCм. зоставати.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Очній, -я, -є. Глазной.
Пильно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. Ум. пильненько, пильне́сенько.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИНОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.