Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туслук

Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУСЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУСЛУК"
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. ІІ. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУСЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.