Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. 2) Ум. отъ дзюба.
Звінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Однокінний, -а, -е. Одноконный.
Пупок, -пка, м.
1) = пупець 1.
2) Почка (древесная).
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко.
Хлібопека, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ.
Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду.
