Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчати

Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧАТИ"
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги. Ном. № 12249.
Обвідьмитися, -млюся, -мишся, гл. Сдѣлаться вѣдьмой, колдуномъ.
Плодник, -ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює. Рудч. Ск. І. 124.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.