Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туршник

Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРШНИК"
Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Купава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 248.  
Морщине́ць, -нця́, м. = моршень.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Позмірювати, -рюю, -єш, гл. Измѣрить (во множествѣ).  
Поскупіти, -піємо, -пієте, гл. Сдѣлаться скупымъ (о многихъ).
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута. 1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута. Мет. 56. 2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута. Н. п.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.