Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Кваша, -ші, ж.
1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш.
2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок.
Похверцювати, -цюю, -єш, гл. Пощеголять.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись.
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки.
Салатник, -ка, м. = салата заяча.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал.
