Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тушкувати

Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШКУВАТИ"
Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.  
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Урунитися Cм. урунюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУШКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.