Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Промикати, -каю, -єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Солодкість, -кости, ж. Сладость.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих.