Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тьмарити

Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЬМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЬМАРИТИ"
Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями. Канев. у.
Ожелест, -сту и ожелець, -льцю, м. Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. Cм. ожеледець.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЬМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.