Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи.
Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Присмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло.
2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.
