Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча.
2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла).
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій.
2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно.
3) Несправедливый.
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника.
