Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Він ва́ртат пінязі.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Споритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.
2) Спориться, удаваться.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Церемонія, -нії, ж.
1) Церковная церемонія.
2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню.