Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропоєць

Пропоєць, -йця, м. Пьяница. Грин. III. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОЄЦЬ"
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували. ЗОЮР. І. 290.
Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ. Борз. у.
Русявіти, -вію, -єш, гл. Становиться свѣтлорусымъ.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він. Стор. МПр. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.