Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озія

Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Міусск. окр. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Борзен. у. Ув. озії́ще, озія́ка. Пирят. у. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗІЯ"
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати. Вх. Уг. 235.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Оморочити Cм. оморочувати.
Отакий, -а́, -е́ = оттакий. Ном.
Перворідень, -дня, м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. К. Псал. 181. Народиться у смерти перворідень. К. Іов. 39.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.