Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхоумка

Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОУМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОУМКА"
Блаженство, -ва, с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.
Борона 1, -ни, ж. Защита.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.
Очкурник, -ка́, м. = очкурня. Шух. І. 153.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОУМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.