Дубо́вий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. дубо́ва ла́па. Раст. Sticta pulmonacea. дубо́ві листки́. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ.
Зустрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = зустріватися.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала.
Плястер, -ру, м.
1) Пластырь.
2) Сотъ меду.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Став, -ву, м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Між ярами над ставами верби зеленіють. Ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди.
Тхнути, тхну, -неш, гл.
1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. Тхнуло свіже повітря.
2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Тхне мулом вода. Вода тхне гнилим. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Чайний, -а, -е. Чайный.
