Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершити

Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИТИ"
Витверезити, -жу, -зиш, гл. Протрезвить.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки. Грин. ІІІ. 300.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Ном. № 880. Так і лулусне його ціпом.
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Хмарка, -ки, ж. Ум. отъ хмара.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.