Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхопасання

Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОПАСАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОПАСАННЯ"
Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. І. 65.
Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить. Гліб.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОПАСАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.