Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хіть

Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХІТЬ"
Альт, -та́, м. Альтъ (голосъ). Желех.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144.
Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.