Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска.
Натиснути Cм. натискати.
Орлий, -а, -е. = орловий. Орле око.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Ум. паволоченька.
Тропок, -пка, м. Тропинка, дорожка, путь. Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Нехай твій тропок буде м'якенький, як мошок.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню.
Чабала меж. = цабе.