Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хамло

Хамло, -ла, с. 1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Рудч. Ск. І. 24. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть. Драг. 175. 2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАМЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАМЛО"
Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Н. п., Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. І. 217.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Придумати Cм. придумувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАМЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.