Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагнічувати

Понагнічувати, -чую, -єш, гл. Нажать, надавить (во множествѣ). Понагнічуй же і капусту і буряки. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГНІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГНІЧУВАТИ"
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ). Вх. Зн. 33.
Ме́лятий Cм. медяний.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Поперемуровувати, -вую, -єш, гл. Перестроить каменныя постройки.
Розштовхати Cм. розштовхувати.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу. 2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова. К. Іов. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГНІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.