Безздоров'Я, -в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а трете безздоров'я.
Дора́джувати, -джую, -єш, сов. в. дора́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Зстародавна нар. Издревле.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима.
Падичій, -чія, м. Водопадъ.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок.
Скрип II, -пу, м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Чиркун, -на, м. = цівкун.
