Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаговорювати

Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Бідацький, -а, -е. = бідашний. Желех.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Овак нар. Иначе. Єдному Бог дасть сяк, а другому овак. Ном. № 1697.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Ромпас, -са, м. Двойная подошва. Гол. Од. 29.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.