Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаговорювати

Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Валець, -льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. І. 27.
Вичесати Cм. вичісувати.
Змерти Cм. змірати.
Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. Ном. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. КС. 1891. VI. 380. Ум. калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. МВ. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись. Ном.  
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.
Пузань, -ня́, м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.