Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаговорювати

Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Кривдно нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Плигнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плигати. Прыгнуть.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.