Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяк

Буяк, -ка, м. 1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = бугай 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. І. 96. 3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯК"
Височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль. Васильк. у.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.