Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавчати

Понавчати, -ча́ю, -єш, гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИ"
Бистряк, -ка, м. Накожный сапъ. Волын. г.
Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.