Дра́тва, -ви, ж. Дратва. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Ле нар. = лем.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Міздря́, -рі, ж. Мездра.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Зробив рало і пішов ралить. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Шухляда, -ди, ж.
1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ.
3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
